Герпес

Герпес – вірусне захворювання, об’єктом ураження якого є шкіра і слизиста оболонка. На сьогоднішній день герпес входить до числа найпоширеніших захворювань на планеті. Більшість людей мають контакт із вірусом герпеса. Антитіла вірусу знайдені у 70 відсотків світового населення. На думку учених, 80 відсотків людей у віці 40 і більше років, заражені вірусом герпеса.

Герпетична інфекція поділяється на такі типи:

  • вірус простого герпеса
  • вірус вітряної віспи
  • цитомегаловірус
  • вірус Епштейна-Барр

Однак, герпетична інфекція частіше всього – це простий герпес.

Герпетична інфекція

Вірус простого герпеса буває двох видів: першого типу і другого типу. Слід зазначити, що людина, яка зазнала вірусу герпеса першого типу не набуває імунітету проти вірусу герпеса другого типу.

Перший тип вірусу уражує шкіру обличчя і слизову порожнини рота, а віруси другого типу найчастіше вражають геніталії, і, до того ж, можуть уразити і викликати запалення оболонки головного мозку.

Вірус має властивість зберігатися при низьких температурах і гинути через 30 хвилин при температурі від 50 градусів по Цельсию. Він чутливий до впливу рентгенівського випромінювання та ультрафіолету.

Перший тип вірусу герпеса має властивість передаватися при поцілунку разом зі слиною, у той час як другий тип вірусу попадає в організм при переливанні крові, трансплантації органів, а також при статевому контакті з носієм вірусу.

Герпес, викликаний першим типом вірусу, зустрічається у 10 раз частіше, ніж герпес, викликаний другим типом вірусу. Він може передаватися від матері до дитини під час вагітності, а також коли дитина проходить родові шляхи при пологах.

Виходячи із цієї небезпеки зараження, у тому випадку, якщо у матері виявлений генітальний герпес, приймається рішення здійснення пологів за допомогою кесаревого розтину, щоб захистити новонародженого від можливого зараження.

Джерелами захворювання є хворі хронічною і гострою формою герпеса, а також вірусоносії. Слід зазначити, що вірус існує в організмі людини протягом усього її життя, а інфекція герпесу триває довгий час. Будь-яке хронічне захворювання, наприклад, цукровий діабет, може активувати вірус герпесу. Крім того, активаторами вірусу герпеса є шкірні захворювання та інфекційні хвороби.

За своїми клінічними ознаками герпетична інфекція ділиться на 2 форми: типова форма, якій властиве висипання маленьких пухирців на шкірі, та атипова форма, під час якої висипань немає, або ж вони дуже легко виражені.

За ступенем тяжкості, герпетична інфекція буває важка, легка і середня, а за локалізацією процесу – генітальний герпес, шкірний герпес, герпетичний стоматит, герпетичне ураження очей, а також герпетичне ураження центральної нервової системи.

За своїм перебігом, герпетична інфекція поділяється на первинну гостру інфекцію і на рецидивуючу хронічну інфекцію.

Симптоми герпесу

Інкубаційний період герпесу, тобто той проміжок часу, від моменту зараження і до моменту появи перших ознак хвороби, триває 3-8 днів. Ознаками зараження є висипання маленьких болючих пухирців на шкірі, а також на слизистій губ, носа і на статевих органах. Шкіра на уражених пухирцями ділянках червоніє і набрякає. Здебільшого, стан людини продовжує залишатися задовільним, за рідкісним винятком, коли спостерігається слабкість у тілі і підвищена температура.

Слід відзначити, що герпес супроводжується рецидивами, причиною яких можуть стати переохолодження, перегрівання, а також будь-який стан, який так чи інакше пов’язаний зі зниженням імунітету.

Герпетичний вірус пов’язаний з виникненням онкологічних захворювань. Доказом тому є герпес геніталій, який може спровокувати рак шийки матки.

Постійна присутність вірусу герпеса може призвести до того, що запалиться слизова оболонка у верхніх дихальних шляхах, а у випадку ураження герпесом глотки, його прояви будуть на стінках задньої глотки у вигляді виразок.

При захворюванні генітальним герпесом у пацієнта може бути підвищена температура, часті позиви до сечовипускання, болю в м’язах і в нижній частині живота, а також збільшення і біль у пахових лімфовузлах.

Герпес здатний уразити також органи зору. Цей вид інфекції найчастіше спостерігається у чоловіків у віці від 20 до 40 років. У цьому випадку уражується роговиця, що може призвести до повної втрати зору.

Герпетичне ураження оболонок головного мозку є досить небезпечним захворюванням, яке протікає з підвищеною температурою, м’язовими, суглобними і головними болями. У випадку несвоєчасного лікування  30 зі 100 випадках призводить до летального результату. У пацієнта також з’являється боязнь світла, а хвороба протікає дуже важко.

Важче всього переносять герпетичну інфекцію ті люди, які приймають імунодепресанти, а також проходять хіміотерапію і терапію гормонами. Це обумовлено тим, що самі по собі ці процедури негативно позначаються на імунітеті, пригнічуючи його.

Крім вищезгаданих випадків, герпетична інфекція важко переноситься ВІЛ-інфікованими. Герпес з’являється у них як результат уже наявної інфекції, яка одержує швидке поширення і уражає слизові оболонки ротової порожнини, а після цього переходить на стравохід, бронхи, трахею, і, як наслідок, починається герпетичне запалення легенів та інших органів. Цікаво, але у ВІЛ-інфікованих людей ця хвороба може мимовільно виліковуватися.

При передачі вірусу герпеса від матері новонародженій дитині, герпес може бути локалізованим, тобто у цьому випадку він проявляється у вигляді висипу по шкірі обличчя, на губах, носі і зовнішніх статевих органах. Також бувають випадки виникнення розповсюдженого або генералізованого герпесу, коли він уражає головний мозок, а також інші органи.

Профілактика герпесу

При контакті із хворою герпесом людиною краще використовувати засоби індивідуального захисту, тобто маски. Бажано часте проведення вологого прибирання кімнати, де перебуває хворий, а також ретельне очищення всіх предметів побуту, до яких він доторкався або використовував. На даний момент вакцини проти герпетичної інфекції не розроблено.

Герпес на губах

Губний герпес викликаєьтся вірусом Herpes Simplex (вірус простого герпеса). Деякі люди піддаються прояву губного герпеса по 6-8 раз на рік. Його прояви найчастіше бувають локалізовані на контурах губ і щоках, а також в області вух і на слизовій порожнині рота.

Розвиток герпеса на губах відбувається у кілька стадій. Перша стадія, або стадія пощипування проявляє себе почуттям печіння або болем у губах, і триває від декількох годин до одного дня. Подальший розвиток герпеса можна запобігти, використовуючи препарати зовіракс або ацикловір.

Якщо герпес вчасно зупинити не вдалося, то тоді він переходить у другу стадію, коли на губах виникає припухлість, а шкіра губ червоніє. Ця стадія називається стадією запалення і завершується утворенням пухирців, наповнених прозорою речовиною.

Третю стадію називають стадією виявлення, коли на губах утворюються ранки. Вони з’являються після того, як лопнули пухирці. З’являються болючі відчуття і свербіж губ. Це найнебезпечніша стадія, коли хворий здатний заразити навколишніх людей.

І, нарешті, четверта стадія, коли починається утворення скоринки. Ця стадія наступає на 7-9 день після виникнення захворювання. Вона проявляється коричневою кіркою на ранках, яка згодом відпадає.

Методи лікування губного герпесу

Для того щоб вилікувати губний герпес, розроблені спеціальні лікарські препарати у вигляді мазі, такі як «Вектавір», «Ацикловір», «Зовіракс». Вони досить ефективні на першій стадії герпесу і запобігають появі пухирців на шкірі.

Використовувати мазь потрібно протягом п’яти днів, 5 раз на добу, із чотиригодинною перервою. Заборонено розкривати пухирці і видаляти скоринки, тому що це може призвести до поширення інфекції на інші ділянки шкіри.

Герпес можна вилікувати в домашніх умовах. Але якщо починають проявлятися такі симптоми як висока температура, сильні головні болі, відсутність апетиту, загальне нездужання і слабкість у тілі, тоді треба негайно звернутися до лікаря.

Ускладнення герпесу

До ускладнень можна віднести здатність герпесу поширюватися на сусідні органи, що може призвести до виникнення вірусного процесу в бронхах, легенях, трахеї, стравоході, головному мозку і печінці. Подібні ускладнення називаються специфічними.

Існують також неспецифічні ускладнення, прояв яких обумовлений приєднанню до них іншої бактеріальної або вірусної інфекції.

Діагностика

Діагностувати герпетическую інфекцію необхідно у рідкісних випадках. Для цього береться вміст пухирців. Також є можливість виявити вірус герпесу після взяття аналізу крові.

Немедикаментозне лікування

Пацієнт із герпесом може бути госпіталізований лише у випадках важкого протікання хвороби, коли виникає загроза ураження нервової системи або герпетичного ураження органів зору. Але якщо інфекція протікає у легкій формі, тоді можливе її лікування в домашніх умовах. Залежно від самопочуття хворого, йому може бути прописаний постільний режим.

При герпетичній інфекції дуже важливо вживати велику кількість рідини, а також дотримання спеціальної дієти. У тому випадку, якщо висипання з’являється у ротовій порожнині, пацієнт буде не в змозі приймати звичайну їжу, і, цілком можливо, взагалі відмовиться від її вживання. Для цього треба готовити спеціальні несолоні і негострі страви, і перед тем, як погодувати хворого, перетирати їх.

При важких симптомах герпесу пацієнта годують за допомогою спеціального зонда.

Медикаментозне лікування

Якщо герпес протікає у легкій формі, тоді його лікування можна здійснювати локалізовано, обробляючи теброфеновою або оксолиновою маззю запалення на шкірі. Для цього можна використовувати також крем «Зовіракс» або прикладати аплікації з інтерфероном. Можлива обробка ураженого місця за допомогою зеленки або фукорцина.

Якщо ж протікання герпесу відбувається у середній або важкій формі, то лікар може призначити протигерпетичні препарати, наприклад, введення препарату «Зовіракс» внутрішньовенно або ж імуноглобулін. Звичайно, герпес лікують без застосування антибіотиків, тому що їхнє використання доцільне у випадку приєднання до герпесу іншої бактеріальної інфекції.

scroll to top